Любов — це не завжди злиття. Іноді в бажанні бути «ми» ми перестаємо бути «я». Ми поступово відмовляємося від своїх звичок, потреб, навіть мрій — аби зберегти зв’язок. Але справжня близькість починається не з жертви, а з присутності. Там, де двоє — і обоє залишаються собою.
Як ми втрачаємо себе у стосунках?
- Підлаштовуємося під настрій іншого
- Не говоримо про свої бажання, щоб не «псувати атмосферу»
- Відмовляємось від того, що любимо
- Дозволяємо порушення меж, щоб уникнути конфлікту
Ми це робимо з любові. Але насправді — з страху втрати. І потроху втрачаємо себе.
Що значить не втратити себе?
Це не означає бути жорстким чи егоїстичним.
Це означає:
- Чути себе — не лише партнера
- Говорити про своє — без сорому
- Пам’ятати, що твої інтереси — теж важливі
- Мати власний ритм, простір, опору
Це коли поруч — любов, а всередині — цілісність.
Як берегти себе в стосунках?
- Слухай себе так само уважно, як слухаєш іншого
- Відстоюй свої кордони без провини
- Говори про почуття, навіть якщо це незручно
- Не забувай про своє життя поза стосунками
- Пам’ятай: любов — це не самопожертва
Якщо тебе вже «менше» у стосунках:
Зупинись. Подивись, де ти себе втрачаєш.
Запитай: я роблю це з любові — чи зі страху?
І якщо відповідь — страх, спробуй повернутись до себе. Повільно. М’яко. Без боротьби.
Бути з кимось — і не втратити себе — це не баланс, який досягається раз і назавжди.
Це постійна розмова з собою. І вибір: бути поруч, залишаючись собою.
minde.club 
Залишити коментар