Ми народжуємось вільними, але поступово починаємо жити не своїм життям. Нас формують очікування батьків, вчителів, суспільства. І одного дня ти зупиняєшся та запитуєш себе: А я цього справді хочу? Чи це просто звичка відповідати чужим уявленням?
Чому важко відчути себе справжнім?
🔸 З дитинства нас вчили, що “правильно” — це бути зручним, слухняним, успішним.
🔸 Ми звикли отримувати схвалення за відповідність, а не за щирість.
🔸 Страх розчарувати інших часто сильніший за страх прожити чуже життя.
Ці соціальні маски з часом так вростають, що складно зрозуміти, де закінчується роль і починається особистість.
Ознаки, що ти живеш не своє
- Постійне внутрішнє невдоволення, навіть якщо все “добре”
- Втома від досягнень, які не приносять радості
- Знецінення власних бажань на користь чужих потреб
- Відчуття, ніби граєш роль, а не живеш життя
Як почати повертати себе?
- Дозволь собі ставити запитання.
Що я хочу прямо зараз? А не що маю хотіти. - Виписуй, що тебе наповнює.
Не те, що дає результат. А те, що дає сенс. - Переоцінюй життєві сценарії.
“Закінчи універ — влаштуйся на роботу — купи квартиру” — чи це твій сценарій? - Будь чесним з собою.
Це звучить просто, але це революційний крок. Бо чесність — перший прояв любові до себе. - Звернись до фахівця.
Іноді знайти себе — це не про ще одну книгу, а про глибоку внутрішню розмову.
👉 Почати можна тут
Не зобов’язаний/зобов’язана подобатися всім
Ти не створений, щоб відповідати очікуванням інших. Твоє життя — це не про “здається хорошим”, а про відчувається справжнім.
Навіть якщо ти втрачав(ла) себе — ти можеш повернутися. Маленькими кроками, кожного дня.
🔗 До речі, якщо ця тема тебе зачепила — можеш почитати також статті:
minde.club 
Залишити коментар